Сашко Ушкалов - БЖД

Коли викладач з БЖД вимагає в тебе хабара, а твого ліпшого друга переслідують бандити на чорному джипі, єдиний правильний учинок – це зібрати речі й просто втекти. Байдуже куди, хоча, звісно, краще до моря. Пересуваючись на старому автомобілі, не маючи й гадки, у якому напрямку, та постійно потрапляючи в різні халепи, головні герої напишуть самі для себе власну «безпеку життєдіяльності».

БЖД – це „безпека життєдіяльності”, нехитра наука про те, як за будь-якої скрутної ситуації вийти сухим із води. І коли у фіналі роману його головний герой, переживши чимало веселих та сумних пригод, раннім ранком стоїть на березі моря, безконечного, прекрасного, грізного, то читач розуміє, що насправді БЖД – це щось куди складніше. Герої роману хочуть не „виживати”, а жити по-справжньому, жити, відчуваючи всім своїм єством повноту цього світу, у закинутому в безвість мегаполісі, котрий був колись символом українського урбанізму. Перед нами – Харків та філософія життя покоління-2000.